Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на засіданні Патріаршої ради з культури

Слово Святішого Патріарха Кирила на засіданні Патріаршої ради з культури
Версія для друку
27 березня 2013 р. 23:15
27 березня 2013 року в Сергіївському залі кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив засідання Патріаршої ради з культури.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Дорогі учасники засідання Патріаршої ради з культури!

Хотів би сердечно всіх вас привітати. Є про що поговорити, є якісь думки, ідеї, плани, і для того щоб їх реалізовувати, потрібна дискусія, потрібні ваші зауваження, коментарі, після чого можна деякі з цих проектів запускати в життя. От сьогодні ми й поговоримо з вами про дещо важливе.

Хотів би сказати також про те, що наші з вами попередні дискусії, що стосувалися духовної та культурної кризи сучасної людини, не пішли в пісок. Іноді стверджують, що марно про все це говорити. Насправді члени Патріаршої ради з культури — люди досить впливові, і думаю, що звернення до Президента Росії про необхідність розробки державної стратегії в галузі культури, освіти й виховання, яке ми з вами минулого разу прийняли і в якому була виражена наша спільна занепокоєність, мало певне значення. У ньому сказано: «Криза культури — це одна з найнебезпечніших криз для будь-якого суспільства: вона розмиває ціннісний базис життя нації, дезорієнтує молодь, позбавляє народ майбутнього. Наростає соціальна апатія, зневіра у позитивні зміни. До того ж у частини суспільства формуються вкрай радикальні настрої, аж до готовності знову розтрощити все «дощенту».

Культурне співтовариство нашої країни виявило й виявляє живу цікавість до проблем, порушених у Зверненні, і дуже багато хто підтримав той документ, який ми з вами прийняли. У виступах багатьох представників культури звучала та ж занепокоєність, яка була ясно, лаконічно, але переконливо сформульована в нашому зверненні. Хотілося б перелічити тих, хто і формально приєднався до нашої заяви. Це, насамперед, Спілка кінематографістів Росії, Громадська палата Російської Федерації, Російська академія наук, Російська академія мистецтв, Спілка письменників Росії, Рада із зовнішньої і оборонної політики, Спілка музеїв Росії, Міжнародний кінофестиваль «Золотий витязь».

Ці організації направили свої звернення на адресу Президента з підтримкою основних тез Патріаршої ради з культури, і сьогодні ми можемо констатувати, що все це було зроблено не дарма. Разом із нашим з вами документом я передав главі держави і всі ті документи, які щойно були перелічені; і хочу сказати, що висловлені у Зверненні пропозиції були, безперечно, з розумінням сприйняті й підтримані. Уперше настільки значне місце проблемам культури й духовного життя було приділено і в Посланні Президента Федеральним Зборам, і в програмних виступах представників влади.

«Наш скорботний труд» не був голосом волаючого в пустелі, і, як здається, розуміння значення цієї заклопотаності, яку ми з вами висловили на минулому засіданні, стало широко поширеним. Ми можемо свідчити, що за підсумками минулого року є конкретні результати того, що було зроблено в галузі науки, освіти, виховання, музейної справи, кінематографа, театру, літератури, книговидання та ЗМІ.

Зовсім не хотілося б перебільшувати, звичайно, значення всього того що сталося, але я це розцінюю як невеликий, але реальний крок на правильному шляху. Необхідно привертати до проблем увагу і керівництва країни, і представників громадянського суспільства, і політичних партій, і всіх тих, хто висловлює свою занепокоєність про майбутнє країни, стан культури та подолання духовної кризи, яка, безперечно, присутня сьогодні в житті людей.

Протягом минулого року Патріарша рада з культури реалізувала цілу низку церковно-громадських проектів, про які я б теж хотів коротко вам доповісти.

Насамперед йдеться про подолання певної кризи — штучної, на мій погляд, проте широко представленої в засобах масової інформації, — у відносинах між Церквою і музейним співтовариством. Ми пам'ятаємо, як ще три роки тому в засобах масової інформації вирували конфлікти, пов'язані зі «збереженням, відновленням і використанням об'єктів культурної спадщини, що перебувають у власності або користуванні релігійних організацій Руської Православної Церкви». Так ця тема була позначена, і всі ви пам'ятаєте, які пристрасті кипіли навколо цієї теми і в засобах масової інформації, і в Інтернеті, у тому числі в блогах і т.д. Треба визнати, що для певного занепокоєння були об'єктивні причини, але сьогодні ми можемо констатувати, що подібних за напруженням конфліктів вже практично немає.

Важливим кроком на шляху до вирішення цих складних питань стало створення Комісії із взаємодії Руської Православної Церкви з музейним співтовариством при Патріаршій раді з культури. У рамках роботи цієї комісії я провів спеціальну зустріч із діячами культури й представниками музейного співтовариства. Ми домовилися про спокійну, відкриту взаємодію — не заради досягнення корпоративних інтересів однієї чи іншої сторони, а заради духовної користі нашого народу. І не заради того, щоб була зафіксована перемога однієї чи іншої сторони, а для того щоб обидві сторони могли зробити свій внесок у вирішення тих проблем, які стоять на порядку денному.

Патріарша рада з культури веде постійну роботу щодо врегулювання виникаючих час від часу конфліктних ситуацій. Хотів би навести деякі конкретні приклади. Так, зовсім недавно в Снітогорському монастирі у Псковській єпархії виникло певне напруження між представниками Церкви й музейної спільноти. Спільна комісія Патріаршої ради та Міністерства культури побувала на місці і вжила необхідних заходів для вирішення цієї проблеми. Проблему знято з порядку денного, і сподіваюся, що в мирному й спокійному діалозі будуть функціонувати як культурна, так і церковна програми, пов'язані зі Снітогорським монастирем.

3 травня 2012 року було підписано угоду про співпрацю між Руською Православною Церквою та Міністерством культури Російської Федерації для об'єднання зусиль у розвитку національної культури, взаємодії щодо охорони об'єктів культурної спадщини, підготовці професійних кадрів.

Триває робота над створенням важливого наукового посібника для вищих духовних навчальних закладів, а також практичного керівництва для настоятелів храмів і монастирів Руської Православної Церкви, що стосується пам'яток архітектури. Мета посібника — допомогти забезпечити збереження нашої культурної спадщини й церковних цінностей у діючих храмах Руської Православної Церкви, які є пам'ятками архітектури. Ми сподіваємося, що ці матеріали, ці книги будуть видані у нинішньому році і будуть включені до навчального процесу у духовних академіях і семінаріях.

Важливо, щоб настоятелі храмів і монастирів володіли темою, добре розуміли значення збереження культурної спадщини, безбоязно, відкрито й доброзичливо взаємодіяли з представниками музейного співтовариства і щоб ця співпраця була двосторонньою.

Проводяться освітні семінари, спрямовані на підвищення рівня знань єпархіального духовенства та мирян, відповідальних за збереження пам'яток архітектури, ікон та церковного начиння. Такі семінари за участю провідних реставраторів Росії, представників Міністерства культури Російської Федерації проведені для учнів духовних шкіл.

Проведено конкурс на архітектурно-художнє виконання пам'ятника священномученику Єрмогену, Патріарху Московському і всієї Русі. Ви знаєте, звичайно, цю драматичну історію: коли в 1913 році святкувалося 300-річчя закінчення Смути, на найвищому рівні було прийнято рішення про те, щоб на Червоній площі було споруджено пам'ятник Патріарху Єрмогену — на тому місці, де зараз знаходиться мавзолей. Наступні події завадили реалізації цього проекту, і, на жаль, навіть після змін у нашій Вітчизні, у 1990-і роки і на початку 2000-х, ніяк не вдавалося вирішити питання про те, щоб цей пам'ятник було поставлено.

Минулого року, милістю Божою, вдалося досягти повної згоди і з керівництвом країни, і з Міністерством культури, і з усіма тими, хто висловлював сумніви щодо доцільності встановлення такого пам'ятника. Мною був закладений камінь в Олександрівському саду, недалеко від Кремлівської стіни, — з тієї простої причини, що на первісне місце, як ви розумієте, поставити цей пам'ятник наразі не видається можливим. Але місце теж дуже достойне, і зараз, як я вже сказав, було проведено відкритий конкурс і обрано проект-переможець. Сподіваємося, що 25 травня 2013 року, у день 100-річчя прославлення Патріарха Гермогена, цей пам'ятник може бути відкритий.

Було проведено конкурс на здобуття Патріаршої премії в галузі кіномистецтва за 2012 рік.

На прохання Сербської Церкви й Республіки Сербія було здійснено збір коштів на допомогу постраждалим у Косово й Метохії, насамперед на пам'ятки церковної архітектури, що знаходяться під егідою ЮНЕСКО. Проведені благодійні концерти духовної музики, зібрано 200 000 євро. Скільки змогли, стільки й зібрали, але важливо, що допомога таки була направлена.

У рамках Днів російської духовної культури в США та Німеччині пройшли концертні виступи церковних хорів на честь п'ятиріччя возз'єднання Руської Православної Церкви. Уперше в Китайській Народній Республіці, у рамках Міжнародного Пекінського фестивалю класичної музики, відбулися концерти російської духовної музики, які були дуже тепло прийняті китайськими глядачами й слухачами.

У листопаді 2012 року за участю Патріаршої ради з культури пройшла традиційна виставка-форум «Православна Русь», приурочена до Дня народної єдності і присвячена темі «Церква, влада й народ. Уроки подолання Смути». Мушу сказати, що ця виставка була дуже тепло прийнята нашою громадськістю, її відвідали кілька десятків тисяч чоловік. Виставка була проведена на дуже високому художньому та технічному рівні, з використанням сучасних технологій, що особливо зрозуміло молодому поколінню, яке з більшим інтересом перегортає електронні сторінки, ніж друковані. Такою є епоха, в яку ми живемо, і ми повинні це враховувати.

Тепер хотів би сказати кілька слів про плани роботи Патріаршої ради на 2013 рік і на найближчі роки.

У 2013 році ми відзначаємо знаменну дату в історії нашої Вітчизни — 400-річчя обрання на російський престол першого царя з роду Романових. Як би ми не ставилися до тих чи інших представників правлячої колись династії, ми повинні пам'ятати про той чималій внесок, який зробили представники цієї вінценосної родини в розвиток Російської держави.

Михайло Федорович Романов зійшов на царський престол після трагічних випробувань, що спіткали нашу Вітчизну, Церкву і народ. За три століття правління династії Романових Русь перетворилася на могутню державу, що розкинулася від Балтики до Тихого океану.

Вважаю, що саме тема історичної пам'яті може стати центральною для нинішнього ювілейного року, і цьому передбачається також присвятити традиційну вже виставку-форум «Русь православна» в 2013 році. До експозиції будуть включені видатні твори живопису, монументального й прикладного мистецтва з багатьох музеїв нашої країни, унікальні архівні документи та мультимедійні матеріали. За участю Патріаршої ради з культури зараз вже знімається кілька фільмів на цю тему.

У рамках виставки-форуму пройдуть наукові семінари та конференції, а також творчий фестиваль, до програми якого будуть включені драматичні спектаклі, опери, фільми та художні експозиції.

Що стосується традиційного принесення до Москви в День народної єдності стародавньої святині, то, думаю, цьогоріч нею цілком могла б стати чудотворна Феодорівська ікона Божої Матері, пов'язана, як ви знаєте, з благословенням на царство першого государя з династії Романових.

Вважаю також можливим нинішнього року змінити формат і масштаб проведення виставки-форуму на всеросійський. В усіх столицях федеральних округів, ми сподіваємося, пройдуть регіональні виставки, присвячені історії освоєння й розвитку краю, які будуть пов'язані з головною темою, представленою на московській виставці.

Такі виставки в подальшому можуть бути представлені в країнах СНД і в далекому зарубіжжі — якраз електронний формат експозиції дозволяє це зробити без особливих труднощів.

Сподіваюся, що заходи, пов'язані з 400-річчям династії Романових, викличуть широкий громадський інтерес до вітчизняної історії, а також сприятимуть зміцненню культурних і духовно-моральних традицій нашого народу.

Мною дано доручення Патріаршій раді з культури розробити програму заходів на найближчі п'ять років — до 2017 року, і теми кожного року позначені таким чином (можливо, до формулювань буде внесено корективи):

— 2013 рік — «Історія Росії. Династія Романових»;

— 2014-й рік — сторіччя початку Першої світової війни; тема могла б звучати так: «Історія Росії. Забута велич і програна країна»;

— 2015 рік — «Історія Росії. Від Рюрика до Миколая II» (дуже умовно, тому що тут може бути і тема економічного, політичного й культурного розвитку Росії на початку XX століття, пов'язана з ім'ям Столипіна);

— У 2016 році — події, пов'язані з революцією; можна було б говорити про те, що початок XX століття став часом потрясінь для нашої країни;

— 1917-й рік — це, з одного боку, величезна трагедія, розпад держави, початок нової, такої непростої історії. Але ж, з іншого боку, говорячи про цю трагедію, ми повинні якось спрямовуватися в майбутнє. Не просто оплакувати й не просто голову попелом посипати, а з історичного досвіду робити необхідні висновки для нашого сучасного життя. Тому, якщо в 2017-му році ми просто будемо говорити про жахи й трагедії революції, — цього недостатньо. Має бути якийсь позитив, і я запропонував би (знову-таки не кажу про точне формулювання) таку тему: «Історія Росії. Країна, спрямована в майбутнє». Можна по-різному формулювати, але загальна ідея полягає в тому, що ми говоримо про трагедію, але говоримо, споглядаючи в наше майбутнє.

Однією з величезних проблем сучасного життя є те, що забуто уроки історії. Для людей, що знають історію, це просто шокуючий факт. Коли читаєш, що відбувалося з країною напередодні революції, коли проводиш паралелі з нашим часом, то це ж ніби під копірку написані тексти, сюжети, інтриги, провокації. Чому ж ми є настільки нечутливими до уроків? От про все це, я думаю, можна було б говорити у 2017 році.

Презентація програми «Історія Росії: духовний зв'язок часів і поколінь» буде сьогодні запропонована. Пізніше я попрошу отця Тихона, щоб він представив цю програму, а ми могли б обговорити ці, на мій погляд, дуже цікаві теми.

Дякую вам за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії