Патріарша проповідь у день пам'яті преподобного Сергія Радонезького після Літургії в Троїце-Сергієвій лаврі

8 жовтня 2025 року, в день преставлення преподобного Сергія, ігумена Радонезького, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври. Після богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Владико наміснику! Дорогі отці, брати і сестри!

За кліматичними умовами ми не змогли сьогодні звершити молебень на площі, а звершуємо його тут. Але як Господь присутній скрізь, так і молитва може підноситися до Нього скрізь, у будь-який час і в будь-якому місці, тим більше в такому чудовому храмі, як головний храм головної обителі нашої Церкви — цей Успенський собор.

Ми згадуємо святого преподобного та богоносного отця нашого Сергія. Але навіть читаючи його житіє, ми часто не застосовуємо прочитане до самих себе, до життя суспільства, народу, до взаємин Церкви й держави. Вшановуємо справи Преподобного, але ставимося до них як до справ, що давно минули. Адже те, що звершував Преподобний, — це саме те, що Церква повинна звершувати на благо своєї пастви, на благо народу й Вітчизни. Коли Преподобний благословив великого князя йти на Куликове поле і боротися за свободу Вітчизни, він діяв як духовний отець, і водночас як політичний діяч. Адже якби він відмовив із якихось причин, то, звісно, ​​не лише згрішив би як пастир, а й скоїв злочин як державний діяч.

Чому хочеться про це сказати саме сьогодні? А тому, що ми, які складаються із душі і тіла, належимо двом світам: світові, де нескінченне життя, й земному світові, в якому живемо і в якому готуємо себе до життя вічного. А від політики залежить, у певному сенсі, саме існування людей у ​​нинішніх умовах: коли людство справді має силу, достатню для повного самознищення, тоді політика перестає бути в повному розумінні політикою, але вже має відношення до майбутнього кожної людини та всього людського роду. А чи багато людей молиться сьогодні за нашого Президента? На щастя, все більше і більше, пам'ятаючи, що Господь послав нам православного главу держави. Але як же сьогодні глава держави потребує нашої підтримки! У духовній, молитовній підтримці, яка, переломлюючись у нашому житті у конкретні справи, має забезпечувати авторитет нашого Президента, нашої нинішньої влади.

Іншими словами, молитва про владу і воїнство — це не те, що нам дісталося від минулого, а те, що має бути сьогодні в серцевині нашого духовного життя. Треба молитися про тих, від кого залежить майбутнє країни і в якомусь сенсі майбутнє Церкви. Адже для того, щоб зміцнювалася віра православна, щоб ніколи більше не повторилися страшні випробування ХХ століття для нашої Церкви, потрібно, щоб влада повною мірою усвідомлювала свою відповідальність і перед країною, і перед народом, але в першу чергу — перед Богом. А богобоязливість влади — це запорука благополуччя народу. Це чудові слова, що визначають пріоритети людського життя, страх перед Богом. Не той емоційний страх, який сковує почуття і волю, а страх, пов'язаний із турботою про те, щоб гріх не поневолив нашу свідомість, нашу волю, наші почуття.

А молячись за владу, ми в першу чергу повинні просити Господа, щоб Він не залишав Своє водительство, щоб захищав владу від гріхів і помилок, тому що помилки і гріхи на тому високому рівні шкодять не лише душі людини, яка вчиняє таке, але й здатна позначитися на житті всього народу. З Божої милості, ще раз хочу сказати, у нас сьогодні православний Президент, православний прем'єр-міністр, багато міністрів відвідують храми, моляться, жертвують кошти на монастирі. Іншими словами, ми справді увійшли в нову або, краще сказати, оновлену епоху наших церковно-державних відносин, життя нашого народу, що пройшов через тяжкі роки безбожної влади.

Сьогодні молитва преподобному Сергію має неодмінно містити прохання про те, щоб він зміцнював і напоумляв верховну владу — і Президента, і уряд, і воєначальників, тих, від чиїх дій залежить майбутнє країни. Зміцнював у вірі, зміцнював у любові до Батьківщини, зміцнював у вірності своєму обов'язку та своїй присязі, а також допомагав постійно працювати над самими собою, щоб удосконалювати всі ті якості та знання, від яких багато в чому залежить майбутнє Вітчизни.

Преподобний Сергій, який поєднав у своїй особистості старця, аскета, затворника з державним діячем, і дає нам приклад того, як потрібно взаємодіяти зі світським суспільством, як потрібно будувати свою молитву не лише про себе і про ближніх, а й про Батьківщину, владу і воїнство, і як треба працювати над тим, щоб ніякі ворожі сили, зовнішні і внутрішні, як було в минулому столітті, не похитнули єдність і цілісність нашої Батьківщини і не накинули знову на народ наш ярмо безбожжя чи теплохолодності щодо Бога, на яку сьогодні так страждає західне суспільство. Звичайно, є і там люди благочестиві, але ми знаємо про релігійну теплохолодність, про відмову від тих традицій, від того передання, яким багато років жили люди, зокрема на заході Європи. Дай Бог, щоб і там сталося звернення до Бога, усвідомлення того, що будь-яке усунення Бога з життя — особистого, сімейного, суспільного та державного — не може привести ні особу, ні сім'ю, ні суспільство, ні державу до блага, індивідуального чи спільного. Ось тому треба просити сьогодні і Господа, і Пречисту Царицю Небесну, і преподобного й богоносного отця нашого Сергія за нашу Вітчизну, за Президента нашого православного, за владу, за військо, за народ, щоб ніякі сили не могли похитнути той курс, на який стала наша Батьківщина, справді з'єднуючи і небесне й земне. Стала на шлях відродження віри та всіх тих сторін державного життя, які здатні змінити життя нашого народу на краще.

Молитвами святого преподобного Сергія, ігумена Радонезького, чудотворця, нехай зберігає Господь владу, воїнство, народ наш, Церкву нашу, мученицю і сповідницю, духовенство наше, чернечих, щоб із повною відповідальністю не лише за самих себе і за спасіння своєї душі, але і з повною відповідальністю за порятунок нашого народу від зовнішніх ворогів і супостатів і, найголовніше, за збереження віри та благочестя в серцях людей, ми обробляли свою молитовну ниву, пам'ятаючи, що від цих молитов може дійсно залежати майбутнє і Церкви, і нашої країни. Хай береже Господь Росію, Президента нашого, владу, народ, духовенство наше, ченців і цю святу обитель! Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі