Патріарша проповідь у день свята Покрови Пресвятої Богородиці після Літургії в Покровському ставропігійному монастирі

14 жовтня 2025 року, у день свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Покровському ставропігійному монастирі м. Москви. Після богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Вельмишановна матушко ігумене! Дорогі отці, брати і сестри!

Всіх вас щиро вітаю з великим святом Покрови Пресвятої Богородиці та з подіями, які пов'язані з відкриттям цього святого місця, з початком богослужінь, з відродженням чернечого життя.

Ми говоримо: Бог є великий, бо Бог наш? Ти є Бог, твори ж чудеса єдиний (див. Пс. 76:13-14). Справді, якими б сильними не були держави, уряди, інші людські сили, немає жодної сили, яка була б сильнішою за Бога. Люди, які скинули історичну Росію, знищили її, зруйнували храми, оголосили, що жодної більше релігії не буде, що саме в нашій благословенній країні буде збудований якийсь земний рай. І всі ці фантазії могли б так і залишитися фантазіями, якби не супроводжувалися пролиттям крові, гоніннями, закриттям храмів і руйнуванням святинь — через це пройшла Свята Русь.

І ось постає запитання: а чому так? Жодна інша країна не зазнавала таких страшних гонінь, що обрушувалися на Святу Русь. У чому річ? А відповідь може бути лише одна: скорботи, яких зазнали наш народ і наша Церква, були дані в настанову і тим поколінням, і наступним, але найбільше для того, щоб з'явилася саме на нашій Церкві велика спасительна сила Божа. Ніщо не несе таких переконливих доказів присутності Бога в нашому житті, як відродження віри в нашій країні, яка мала стати, на думку божевільних правителів, першою атеїстичною країною на земній кулі, де буде побудовано суспільство, яке вирве всяку віру в Бога, і де залишиться лише віра в силу самої людини.

Все це сталося на Святій Русі, де рівень релігійності був найвищим у тодішньому світі, де було безліч обителей, чудових храмів, де люди проливали сльози, молячись до Господа. Саме на цій святій землі і був поставлений страшний експеримент: силою держави, силою влади, силою примусу винищити православну віру і побудувати перше на земній кулі безбожне суспільство. Ми знаємо, що нічого не вийшло, а всі ті, хто задумував це страшне злодіяння, були покарані. Причому дивовижним чином: вони самі один одного почали знищувати. Майже всіх знищили, і вже до Великої Вітчизняної війни практично не залишалося нікого з тих, хто творив це страшне безбожне суспільство, хто руйнував храми, монастирі та знущався з віри православної.

Настали страшні роки Великої Вітчизняної війни, які супроводжувалися відродженням віри та благочестя в нашому народі, відкриттям монастирів і храмів. Через це пройшли наші батьки, і нині ми можемо свідчити, що Цариця Небесна справді простягала, простягає і, сподіваємося, простягатиме Свій Покров над нашою Батьківщиною. Бо навряд чи якась ще країна чи християнська громада у світі витримала б такі страшні гоніння та руйнування, як ті, що мали місце на Святій Русі.

І ось у ті роки, коли, здавалося б, атеїзм переміг, у Москві, у центрі цієї атеїстичної країни раптом з'являється матушка Матрона, сліпий, нерухомий інвалід. Через цю абсолютну людську неміч Господь показав, що сила Його в немочі звершується (див. 2 ​​Кор. 12:9), що жодна людська сила не може зрівнятися з Його силою. Для цього, можливо, і була обрана Самим Господом Матрона Московська, яка являла образ людської слабкості, немочі, нездатності нічого зробити, особливо проти сильних цього світу, і в цій немочі була явлена ​​сила Божа.

Де ті гонителі, де ті хулителі, де ті, хто закривав храми та монастирі у Москві? Хоч хтось їх згадує? А ось до матінки Матрони, інваліда, сліпої жінки, сповненої глибокої віри та благочестя, не заростає народна стежка, і це є найбільше свідчення присутності Самого Бога в нашому житті, в історії нашої Вітчизни і, звичайно, свідчення про Покрову Пречистої Цариці Небесної над нашою Церкою. І зовсім не випадково, що саме на честь Покрови освячено цей храм, де прославляється також ім'я Матінки Матрони — молитовниці за землю Руську та за град Москву.

Усьому цьому навчаєшся, торкаючись святинь нашого Першопрестольного граду, а життєвий подвиг праведної Матрони якось особливо зворушує серце, коли звершуєш богослужіння або молишся в цій святій обителі. І віримо, що її молитвами Господь зберігатиме і Покровську обитель, і град наш Москву.

Молімося святій стариці, щоб вона не залишала нас своїми молитвами перед лицем Божим, щоб її молитвами завжди наповнювалася ця свята обитель і послушницями, і чернечими. Щоб ця обитель була справді одним із центрів благочестя, молитовного подвигу та духовного життя у Першопрестольному граді.

Молитвами святої Матрони Московської нехай Господь зберігає наш Першопрестольний град, церкви, що в Москві перебувають, і цю святу обитель у мирі, благочесті, духовній силі і чистоті! Зі святом усіх вас вітаю!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі